People, culture & society
Victoria
Українська інтимна лірика
Я люблю тебе, друже, за те, Що в очах твоїх море синіє, Що в очах твоїх сонце цвіте, Мою душу і пестить і гріє. За волосся твоє золоте, За чоло молоде і відкрите, Я люблю тебе, друже, за те, Що не можу тебе не любити... (Володимир Сосюра)
Victoria
Я дуже тяжко Вами відболіла. Це все було як марення, як сон. Любов підкралась тихо, як Даліла, А розум спав, довірливий Самсон. Тепер пора прощатися нам. Будень. На білих вікнах змерзли вітражі. І як ми будем, як тепер ми будем?! Такі вже рідні, і такі чужі. Ця казка днів – вона була недовгою. Цей світлий сон – пішов без вороття. Це тихе сяйво над моєю долею! – Воно лишилось на усе життя. (Ліна Костенко)
Victoria
На мотив з Міцкевича (Леся Українка) (Епіграф) …I znowu sobie zadaję pytanie: Czy to jest przyjaźń, czy to jest kochanie? Mickiewicz Я не кохаю тебе і не прагну дружиною стати. Твої поцілунки, обійми і в мріях не сняться мені, В мислях ніколи коханим тебе не одважусь назвати; Я часто питаю себе: чи кохаю? – Одказую: ні! Тільки ж як сяду край тебе, серденько мов птиця заб’ється, Дивлюся на тебе й не можу одвести очей, І хоч з тобою розстанусь, то в думці моїй зостається Наче жива твоя постать і кожнеє слово з речей. Часто я в думці з тобою великі розмови проваджу, І світять, як мрія, мені твої очі, ті зорі сумні… Ох, я не знаю, мій друже, сама я не зважу, – Коли б ти спитав: «Чи кохаєш?» – чи я б тобі мовила: ні ?..
Victoria
Минає день, минає ніч. Хвилини котяться, як хвилі голубі. Не в тому річ, не в тому річ, Що я сказав "люблю" лише одній тобі. Не в тім печаль, не в тім печаль, Що цілий всесвіт був тоді в твоїх очах. Безмежний всесвіт був тоді в твоїх очах, Але не в тім моя печаль. Біда не в тім, що свище вітер лютий, Що січень на вікні малює мертві квіти. Біда не в тім, що ти мене не любиш, Біда, що я тебе не можу розлюбити. Минає день, минає ніч, Не зупинити нам з тобою часу плин. Не в тому річ, не в тому річ, Що після зустрічі розлука б'є у дзвін. Не в тім печаль, не в тім печаль, Що, наче постріл, пролунало те "прощай". Як зради постріл, пролунало те "прощай", Але не в тім моя печаль. Біда не в тім, що свище вітер лютий, Що січень на вікні малює мертві квіти. Біда не в тім, що ти мене не любиш, Біда, що я тебе не можу розлюбити. (Юрій Рибчинський) Вообще-то это песня. Музыку написал Микола Мозговий. И прекрасное исполнение Софии Ротару: https://www.youtube.com/watch?v=hjj52Z282fo
Victoria
Колискова Мiсяць яснесенький Промiнь тихесенький Кинув до нас. Спи ж ти малесенький, Пiзнiй бо час Любо ти спатимеш, Поки не знатимеш, Що то печаль; Хутко прийматимеш Лихо та жаль. Тяжка годинонько! Гiрка хвилинонько! Лихо не спить... Леле, дитинонько! Жить - сльози лить. Сором хилитися, Долi коритися! Час твiй прийде З долею битися,- Сон пропаде... Мiсяць яснесенький Промiнь тихесенький Кинув до нас... Спи ж ти, малесенький, Поки є час! (Леся Українка)

