- Posts commented last
- The latest posts
- The latest comments
- Men & women
- Ladies only
- Gentlemen's club
- Marrying in America, Australia, New Zealand, Canada
- Marrying in Europe
- Marrying in Muslim countries (Turkey, UAE, etc)
- Marrying in countries except Europe, America, Australia, Canada and Muslim countries
- I seek advice
- Share your experience
- Our happy couples and happy wishes
- Life after marriage. Immigration, adaptation to life abroad
- Meeting in real life
- Children in a family with a foreign man
- Travelling
- People, culture & society
- A place to live. Real estate.
- Administrative issues
- Studying foreign languages/ language barriers
- Beauty, health, lifestyle
- Humour
- My art
- Esotericism and psychology
- Our four-legged friends
- The school of happiness
- Positive psychology club "Rule your life"
- Greetings section (birthdays, best wishes, congratulations, etc.)
Reply to Tatyana on View the commented comment
Translate
Каналів про Ірландію багато. І російськомовні ще довоєнні, і вже наші пишуть. Так що я навряд чи щось нове внесу в інет. Множити інформаційне сміття моє відчуття краси не дозволить, а витрачати час і сили на якісний контент я згодна лише якщо це буде приносити гроші. На волонтерських засадах так вкладатися можна лише в хоббі, яким ютуб для мене не є. Ірландці - дуже терпеливий і спокійний народ. Наприклад, наші діти на їх фоні виглядають гіперактивними. Ні, діти ірландські не заторможені, попросту у них сприйняття таке: на футбольному полі бігаємо, а після матчу йдемо тихенько до машини; на фізкультурі бігаємо, а на перервах спокійно переходимо до іншого класу; сказав тренер присідати - вони присідають, сказав тренер стояти і чекати поки всі присядуть - вони стоять. Наші на футболі втричі більше намотають кругів і після матчу прискоком до машини, і боком скачуть, і штовхаються, і ще й в машині гармидер влаштують поки всядуться. А там ні: заліз, сів тихенько і сидить.... І мами у них не вміють кричати, і тати не роздають підзатильники. Виростають з них дуже послушні чоловіки. 😊 В Ірландії всім править Її Величність Жінка. При повному рівноправ'ю Жінка завжди рівноправніша. Я поки не зовсім зрозуміла як їм це вдається, але - факт! В тій же Польщі теж Жінка рівноправніша, я вже думала що більш важливіші Жінки тільки в Італії і то лише Мами. Але виявилося що ні, Ірландець взагалі Жінку обожнює. До слова: в Ірландії на офіційному рівні заборонена проституція. Саме тому, що проституція принижує Жінку! Я не скажу що тут немає домашнього насилля зі сторони чоловіків до дитини чи жінки, але реакція соціуму не порівняна з іншими країнами. Коли весь світ відкрив двері українцям, кримінал скористався цим майже всюди, але не в Ірландії. Перш ніж прийняти українську родину, ірландці проходять спеціальні...назвемо їх курсами, хоча це можуть бути просто зібрання в церкві чи бесіда з волонтерами. серед всієї інформації, ірландці слухають представників Гарди ( Гарда - Garda- назва поліції в Ірландії), які попереджають про недопустимість будь-якого насилля і маніпуляцій до українців. Боже упаси щоб власник дому хоча б заїкнувся про сексуальні послуги взамін за надане житло! Поліція затягає і в майбутньому це ще не раз гикнеться. Справа в тому що для багатьох видів робіт треба мати Довідку від Гарди. І може статися так що сьогодні він пошле повітряний цілунок українській жіночці, а завтра виплатить немаленький штраф і ніколи не отримає дозволу від Гарди на високооплачувані роботи. Нас теж інструктують що ми не маємо працювати в родині в обмін за надане житло, не мусимо мовчати і боятися що залишимося "під мостом" якщо відмовимо в домаганнях. А ще ірландські чоловіки всі вміють вести домашнє господарство, оті умовні борщи-тортики варити. Ні, я не стверджую що вони відмовляться від ваших борщів-тортиків, попросту так вже є: я маю вміти "цвяхи забивати", а він мусить вміти "борщі варити". А вже хто там чим буде займатися в кожній конкретній родині то вже справа родини. Саме так тут трактують незалежність і рівноправність. Мені їхня рівноправність вже поперек горла стоїть. Дома як було? Заглохла машина - я вийшла, капот відкрила - стала дупою до потоку машин - відразу хтось і машину перевірить і ще й додому відтягне чи евакуатор викличе, сам все оплатить та ще й від мого "ой, дякую" мліє. І щас-ли-и-вий! Ніби то я йому щось дала а не він мені все оплатив. А в Ірландії звиняй, сама-сама. Добре хоч сервіс високий і розвинений: подзвонив в страхову компані, приїхали, забрали твою машину, дали іншу на час поки ремонтують, додому довезли. Результат ніби й той самий, але емоції від процесу не ті. 😎 А восьме березня? Ну, тут повний капець, хоч вішайся: жодного тобі задрипаного тюльпанчика ніхто під ноги не кине! Минулого року питаю знайому ірландку що їй чоловік на 8 березня подарував. Вона витріщилася на мене як на ожившу статую свободи: "ЩОООО??? Який такий подарунок???" Ну да, правильно, вони ж в цей день проводять засідання які жінки молодці що тепер рівноправні стали. Від чого рівноправні якщо вони і так тут найрівноправніші? Мені не зрозуміти тонкощі ірландських душ. Я згодна бути рівноправною завжди, де не треба щось робити і тут же згадую про обов'язки чоловіків коли треба щось робити. А восьмого березня я категорично проти рівноправ'я! Хочу квітів! І багато! Я не проти щоб мати їх всі 365 днів але вже 8 березня так хоч лопни, а букет має бути і не власноруч куплений, а подарований. (Ну, і до букета щось - це вже само собою). Тому, якщо Ви теж не борець з вітряними млинами, вчить свого ірландця що 8 березня - це день квітів. Якщо для нього цей день є символом перемоги жінок - хай несе букет як пожертву від переможеного. Якщо ж вважає що рівноправ'я то дурне діло, хай дарує докази своєї значимості 😊 Ірландці - добрі, чутливі люди. Вони пережили і поневолення сусідом-імперією, і Голодомор, і масове переселення. Вони все це пам'ятають. Справді - НАРОДОМ пам'ятають, а не лише бібліотеки та архіви зберігають Історію. В Ірландії органічно поєднуються Історія і Сучасність. По всій країні замки зберігаються, столітні діючі паби, уроки в музеях.... Родини знають свій родовід до 1200 років.