"Вижу у мужчин в анкете, что пишут о знании русского, у многих начальный. Наверное "Привет", а то об "Здравствуйте" язык сломают" Є у мене знайомий з Пакистану. Якось в компанії зайшла мова про акценти, люди почали "піпіськами мірятися": хто більше мов знає і хто більше знає про мови. І от цей знайомий заявляє що розмовляє вільно 9 мовами. Я трошки підофігєла: ок, ладно ми, українці, двомовні (а дехто й трьомовні) від народження, але це історично. Це ж скільки мов в Пакистані якщо дядько крім англійської знає аж 8 мов??!! Пропустити такого унікума я не могла і розвинула тему мов. Розмова була не так щоб дуже довга, але насичена! Вияснилося, що всього дві мови можна вважати "пакистанськими", а інші: польська, українська, російська, турецька, італійська, ірландська. З кожною новою мовою у мене очі розкривалися все ширше і ширше! Оце так да, - думалось мені,- Ого, мені повезло зустрітися з ким! От недарма кажуть: не зачаровуйся щоб не розчаровуватися. Під кінець розмови вияснилося що з кожної мови він знає приблизно 10 слів: Вітаю, як ти?, дякую, добраніч, все добре, приємного дня_вечора_вихідних. Знамениті польська "курва" і російське та англійське слово яке заміняють середнім пальцем теж мається в запасі. На моє: "Як можна так впевнено говорити що ти знаєш мову на основі десятка слів?" відповів: "А чому ні? То питання впевненості в собі." Тому таки так, написане в анкеті може свідчити не про рівень знання мови, а про рівень впевненості в собі. 😊