Travelling
Iryna
UKRAINE -- День незалежності УКРАЇНИ!!!!!
24 серпня 2013 року відзначаємо 22 день народження нашої України - День Незалежності!Всіх українців вітаю зі святом. Пишаймося, що ми українці.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води...
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов"їну.
----------
Пост перенесен из раздела "Поздравления" в раздел "Путешествий", так как пост информативный и может быть полезным для тех, кто хочет посетить Украину.
С ув. менеджер Марина
Tatiana
Топ-12 перлин Львова, які варто побачити
Місто левів, світового туризму та запаху кави – Львів. Справжня перлина України святкує свій 759 день народження. Зважаючи на воєнні дії на Сході України, програма святкувань доволі скромна. Однак Львів настільки самобутній та неповторний, що не потребує додаткових атракцій для заманювання туристів.
1. Каплиця Боїмів – пам’ятка сакральної архітектури у Львові на площі Катедральній, 1.
Каплиця збудована у 1606 – 1615 роках над родинним гробівцем львівської знаті угорського походження Боїмів.
Цікаво, що каплицю побудовано на території тогочасного міського цвинтаря. Загалом в усипальниці було поховано 14 осіб з династії Боїмів. Згодом поховання перенесли на львівські цвинтарі.
Імена творців каплиці достеменно невідомі. За найобґрунтованішою версією, її будівничим був архітектор з Вроцлава Андреас Бемер, який в ті часи побудував ратушу та оздобив сусідню каплицю Кампіанів.
Каплиця відрита для відвідувачів з 10:00 до 17:00 години щодня, окрім понеділка.
2. Костел єзуїтів. Сьогодні храм святих апостолів Петра й Павла на вулиці Театральній. Споруджений у 1610 – 1630 роках архітектором єзуїтського ордену Джакомо Бріано.
Це – перша пам’ятка барочної архітектури у Львові та одна з найбільших культових будівель міста.
За часів Радянського Союзу зі святині зробили книгосховище. Із 2012 року костел Петра і Павла передали релігійній громаді і зараз він відкритий для усіх відвідувачів.
3. Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької – широко відома візитка Львова, яка розташована у центрі міста на проспекті Свободи, 28.
Помпезну споруду звели за проектом архітектора Зигмунта Горголевського – автора багатьох монументальних споруд Польщі і Німеччини.
Варто знати, що спорудження Опери тривало всього три роки і вже у 1900 році театр відчинив двері для відвідувачів.
Фасад споруди прикрашають скульптурні фігури «Життя» і «Мистецтво», статуї «Слава», «Перемога» та «Любов».
Одна з головних прикрас театру – завіса «Парнас». Написана у Римі польським художником Генриком Семирадським, обрамлена мереживним бордюром італійського художника Ретроссі за ескізом Семирадського.
4. Шевченківський гай – Музей народної архітектури і побуту, етно-парк.
Колоритний музей знаходиться просто неба у Львові. Гай розташований на лісистих горбах, у північно-східній частині міста, в місцевості Кайзервальд, на території ландшафтного парку «Знесіння».
Відвідувачам є куди подітись, адже територія парку займає близько 84 гектарів. Стежками трапляються дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів України та карпатська рослинність.
5. Вежа львівської ратуші – аби побачити Львів, як він є, необхідно здійнятись на оглядовий майданчик. А з висоти пташиного польоту можна помилуватися краєвидами древнього міста.
Цікаво, що сучасна вежа львівської ратуші має висоту 65 метрів і є найвищою в Україні. Сам оглядовий майданчик на ратуші відкритий з 1851 року. Однак атракція не для слабких духом, адже для того, щоб потрапити сюди, вам доведеться подолати 408 сходинок.
Дорогою можна подивитися на роботу механізму одного з найстаріших в Україні годинників, який привезли до Львова з австрійського Відня.
6. Високий Замок – зруйнований замок, який був збудований під керівництвом Короля Русі Лева Даниловича на Замковій горі у Львові.
Споруди не стало ще у XVIII-XIX столітті, а відвідувачів манять не так його руїни, як оглядовий майданчик самої замкової гори, з якого відкривається панорама на все місто.
Окраси замковій горі ввечері додає ретрансляційна вишка, яку в народі стали називати львівською Ейфелевою вежею.
7. Церква святих Ольги і Єлизавети – неоготичний храм у Львові, на площі Кропивницького, який був збудований у 1911 році під проводом архітектора Теодор-Мар’яна Тальовського.
Цікаво, що костел збудовано на пам’ять про популярну імператрицю Єлизавету Баварську (Габсбурґ), відому як Сісі, дружину цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа I.
На сьогодні ця будівля є найвищою в місті, її висота 88 метрів.
8. Підземна Полтва. Мало хто знає, що в самому центрі Львова протікає Полтва і весь історичний центр міста лева стоїть над річкою.
Справжню перлину та окрасу Львова занехаяли з плином віків. Наприкінці ХІХ століття міська влада вирішила поховати річку, щоб уникнути подальшого заболочення та поширення хвороб. Відтак Полтву замуровувати і перетворили у міський каналізаційний колектор.
Сьогодні підземелля вабить туристів-екстремалів.
9. Арена Львів – футбольний стадіон у Львові, збудований для проведення матчів чемпіонату Європи з футболу 2012. Розташований за адресою вул. Стрийська, 199.
Цікаво, що Львівський стадіон став третім найдорожчим стадіоном в історії України і поступився лише НСК «Олімпійському» та «Донбас-Арені».
Споруда вміщає 34915 глядачів.
10. Домініканська церква. Церква Пресвятої Євхаристії (колишній монастир домініканців) – греко-католицька церква у центральній частині Львова.
Пам’ятка архітектури національного значення збудована 1749 року за проектом інженера і архітектора Яна де Вітте. Кошти на будівництво давав гетьман великий коронний Юзеф Потоцький.
11. Порохова вежа – одна з небагатьох збережених до сьогодні пам’яток фортифікаційного будівництва у Львові, яка находиться на вулиці Підвальній, 4.
Її збудували з каміння старого Міського арсеналу у 1554 році.
Цікаво, що це була найпотужніша вежа, бо під мурами міста часто зʼявлялися загарбники зі Сходу. Товщина її мурів становить до трьох метрів.
Сьогодні вхід хід до вежі відкритий для туристів. Щоправна вхід до неї боронить символ старого міста – лев.
12. Личаківський цвинтар – державний історико-культурний музей-заповідник – меморіальне кладовище у Львові.
Старовинне кладовище розкинулось на 40 га і прийняло близько 300 тисяч поховань. Головний вхід на цвинтар розташований на вулиці Мечникова, 33. Для туристів передбачено й нічні екскурсії.
Кладовище існує з 1786 року, після того, як австрійська влада заборонила ховати людей на старих кладовищах, розміщених навколо львівських храмів.
#цікавеlviv1256
На цвинтарі ховали здебільшого заможних і видатних мешканців міста, хоча ще на початку XVI ст. цю місцевість уже використовували для поховань знедолених.
ДЖЕРЕЛО: http://portal.lviv.ua/…/top-12-perlin-lvova-yaki-varto-poba…
Андрій КОТЕНСЬКИЙ. Львівський портал
Tatiana
8 травня Україна вшанує пам’ять загиблих у Другій світовій війні, а 9 травня – відзначить Перемогу маршем військових оркестрів
8 травня за підтримки Адміністрації Президента та Інституту національної пам’яті в Києві пройде церемонія вшанування пам'яті жертв Другої світової війні.
Україна цього року вперше спільно з іншими демократичними державами відзначатиме 70-ту річницю перемоги над нацизмом у Європі: 8 травня – День пам’яті та примирення; 9 травня – День Перемоги, 2 вересня – 70-ту річницю завершення Другої світової війни
Офіційна церемонія відзначення Дня пам’яті та примирення розпочнеться о 22.00 з виступу Президента України на площі біля приміщення музею Великої вітчизняної війни. Годину триватиме меморіально-мистецька програма «Голоси Героїв». У програмі візьмуть участь Ансамбль пісні й танцю Збройних сил України, «Пікардійська терція», «Тельнюк: Сестри», «Kozak System», «Кому вниз» та інші колективи.
О 23.01 в Україні пройде міжнародна акція пам'яті «Перша хвилина миру», після чого буде запалена чаша «Вогонь Слави».
Відзначення першої хвилини миру — загальноєвропейська традиція, до якої ми приєднуємося. Саме о 23.01 сімдесят років тому набрав чинності Акт про капітуляцію Третього райху
7 квітня стартував проект «Маки пам’яті», презентація якого відбулася за участю Першої Леді Марини Порошенко. Проект відразу став надзвичайно популярним в Україні. Партнерами проекту є Інститут національної пам’яті та Український кризовий медіа-центр.
Програма 9 травня буде більш насиченою: о 9.00 ранку громадські організації планують проведення флешмобу на Хрещатику — з поштових коробок на всю вулицю буде викладений слоган «Пам’ятаємо. 1939-1945. Перемагаємо». Протягом дня волонтери та громадськість матимуть змогу наповнювати коробки гуманітарною допомогою, яка пізніше буде надіслана на схід України.
Офіційна частина відзначення почнеться об 11.00 у Парку Слави. Після покладання квітів до Могили невідомого солдата відбудеться марш військових оркестрів, що пройде від Площі Слави до Музею Великої вітчизняної війни. Участь в марші візьмуть не лише українські колективи, але й оркестри з інших країн. Таким чином започатковується традиція параду військових оркестрів, де будуть представлені не лише національні, а й закордонні виконавці.
Об 11:30 на території музею п’ятсот новобранців ЗСУ складуть присягу на вірність Українському народові. З 12:10 до вечора там триватиме святковий концерт.
Ряд столичних парків з 18.00 стануть сценами для закордонних оркестрів. Так, Маріїнський парк на 1 годину перетвориться на парк Польщі, де гратиме Польський військовий оркестр, Ботанічний сад ім. академіка Гришка — на Естонський парк, парк Шевченка — на Йорданський парк, а Голосіївський парк – на Литовський парк. Парк Перемоги на Дарниці стане парком Сербії.
Ростислав Павленко \заступник Глави адміністрації Призедента\ наголосив на тому, що 8-9 травня в Києві будуть запроваджені посилені заходи безпеки та перепросив за можливі незручності.
Відзначення 70-ї річниці перемоги над нацизмом завершиться 11 травня прем’єрою документальної стрічки «Аеропорт», яку о 20.30 транслюватимуть усі ключові телеканали.
Tatiana
Іноземні оркестри привітали киян з 70-річчям перемоги над нацизмом
9 травня у Києві пройшли заходи з відзначення 70-річчя перемоги над нацизмом, найсвятковішим з яких став Марш військових оркестрів.
Започатковуючи нову традицію, Адміністрація Президента запросила до виступу не лише українські, але й іноземні оркестри.
Цього року, як і в подальшому, Україна замінює військові паради на мирні. Замість озброєних погроз ми маємо продемонструвати світу справжній характер українського народу - відкритий, миролюбний та патріотичний.
У Маріїнському парку - Польський військовий оркестр, у Ботанічному саду ім. академіка Гришка — Естонський, у парку Шевченка — Йорданський, а у Голосіївському — Литовський. У парку Перемоги на Дарниці - оркестр з Сербії.
Tatiana
Если среди нас есть филателисты, то эта новость - для вас)
«Підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» у травні планує ввести в обіг поштові марки, присвячені кримським татарам. Cерія складатиметься з 4 марок по 130 тисяч екземплярів кожна – «Кримськотатарський воїн», «Дюрбе перших кримських ханів», «Танець «Хайтарма» і «Майстер-мідник»
Tatiana
Український віночок, мабуть, є в кожній сільській хаті. Його вішають на стінах, на килими, або ставлять на стіл.
Є багато звичаїв, пов'язаних з віночком. Колись останній сніп з поля женці приносили в село. Несла його найгарніша дівчина.
Цей сніп прикрашали віночком, як символ наступного врожаю.
Ще існує звичай на весіллі, віночок одягати молодій на голову, а потім вона зберігає його все своє життя.
Віночок має бути увесь прикрашений квіточками й стрічками. Квіточок має бути на віночку приблизно 12-13, а срічки - різних кольорів. І Кожен колір має своє значення.
Символи, які позначають стрічки у віночку
Світло-коричнева - символ землі-годувальниці
Жовта - символ сонця
Світло-зелена - символ краси і молодості
Голуба - символ неба і води
Оранжева - символ хліба
Фіолетова - символ мудрості
Малинова - щирості й душевності
Рожева- достатку
Tatiana
У Відні відбувся Український весняний ярмарок.
У неділю, 10 травня, у День матері за ініціативою української громади відбувся Український весняний ярмарок. З кожним роком формат українського ярмарку набуває все більшого розмаху.
Окрім, вже традиційно, великої кількості барвистих рукодільних виробів, одягу та смачних наїдків, епіцентром цьогорічного дійства стали три покази моди старовинних національних строїв різних регіонів України з приватної колекції родини Тис, колекція дитячої моди і оригінальних етно-футболок від дизайнера Наталії Гампль.
Приємно здивували своїх батьків та відвідувачів ярмарку дітки з хору Української музичної школи у Відні, та школи «Ерудит», привітавши своїх мам з їхнім святом.
Українська суботня школа у Відні підготувала маленьким відвідувачам свята велику кількість різноманітних майстер-класів та розваг. Цікавинкою програми також стала благодійна «фотосушка», кошти від якої організатори передадуть на доброчинність.
Та найбільшим скарбом ярмарку став чудовий настрій, спілкування та усмішки відвідувачів.
Отже до наступного разу!
Tatiana
Весняні свята – відмінна нагода спланувати невеличку подорож по Україні. 5 найцікавіших культурних фестивалів.
Фестиваль Писанки в Коломиї
У різних містах України заплановані свої фестивалі писанок. Чому на це свято варто їхати саме у Коломию? По-перше: у цьому місті знаходиться єдиний у світі Музей писанки, і про мистецтво розфарбовування яєць тут знають як ніде багато. По-друге: в Коломиї є навіть свій неповторний пам’ятник писанці. І по-третє: на це свято до міста з’їдуться майстри писанкарства не лише з усієї України, але й з-за кордону.
Фестивальна програма включає: пасхальні ігри, гаївки, веснянки, театралізовані дійства, мастер класи та конкурси писанкового розпису. Також у рамках свята відбувається виставка-продаж вишитого одягу, виробів з лози, глини та дерева.
Фестиваль «Сонячний напій» в Ужгороді.
Фестиваль меду та вина «Сонячний напій» відбувається в Ужгороді у час піку цвітіння сакури. Відтак, відвідавши свято ви вб’єте двох зайців одразу – і мед-вино покуштуєте і сакуру побачите.
На фестивалі всі охочі зможуть продегустувати найкращі сорти закарпатських вин. Також на святі буде представлений мед та продукція бджільництва із різних районів краю. У тому числі – й закарпатська медовуха. Тут же продаватимуть сири та різноманітні сувеніри.
День батяра у Львові
Батяр – типовий галицький романтичний забіяка-авантюрист. А День батяра у Львові – це свято міської культури, під час якого гості міста можуть сповна зануритись в атмосферу старого Львова.
Головні заходи проходять на Площі Ринок. Тут буде «Батярська канцелярія» і «Батярський бетонний завод», караоке з батярськими піснями та майстер класи батярських танців.
Разом з Днем батяра у Львові пройде і Фестиваль пива. Отож, на травневі свята пакуйте в валізи капелюхи та вирушайте батярувати і пити пиво до Львова!
Фестиваль повітроплавання «Назустріч сонцю» у Кам’янці-Подільському
Фестиваль повітроплавання «Назустріч сонцю» – це триденне свято повітряних куль, яке традиційно проходить у Кам’янці-Подільському у другій половині травня.\15-17 травня 2015 року\
Унікальність цього фестивалю полягає в тому, що польоти аеростатів будуть здійснювати безпосередньо над містом та фортецею, розташованою на березі живописного каньйону річки Смотрич.
Ранкові польоти починатимуться о 5:30, а вечірні з 18:30. Завершиться свято Нічним стартом повітряних куль
Фестиваль середньовічної культури «Срібний татош» у Мукачевому
Міжнародний фестиваль середньовічної культури «Срібний татош» відбудеться у Чинадіївському замку «Сент Міклош» поблизу Мукачевого.\23-24 травня 2015 року\
На фестивалі проводитимуться видовищні середньовічні бугурти, поєдинки на мечах і алебардах.
Кожен учасник зможе взяти участь у майстер-класах та середньовічних забавах, потанцювати, скуштувати автентичних страв, постріляти з лука та арбалета. А ввечері глядачам покажуть видовищне фаєр-шоу.
Tatiana
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найкраще--рiдна сторона
де дум широка борозна,
де зрозумiлий я до дна,
де сам собою я сповна.
Найкраще--рiдна сторона,
до безкiнечностi одна,
мiй хлiб насущний i струна,
моя колиска i труна
''Найкраще -- рiдна сторона''
Е.l. Шморгун)
Tatiana
Коли до молодшої дочки Ярослава Мудрого посватався король Франції Генріх I Капетінг, батько відмовив сватам. Та коли посли прийшли з пропозицією вдруге, здався - і поїхала 16-річна княжна з Києва до Франції.
У травні 1051 року у соборі старовинного французького міста Реймса відбулося урочисте вінчання.
Струнка блакитноока білявка під шлюбним контрактом підписала «Анна Ръїна» (королева Анна), Генріх поставив лише хрестик.
З того часу всі французькі королі присягалися на Євангелії, привезеному Анною з Києва.
У містечку Санліс, поблизу Парижа, жінка збудувала церкву, монастир, в якому й сьогодні стоїть скульптура з написом: «Анна руська, королева французька, засновниця собору 1060 рік».
В історії Європи Анна Ярославна залишилася як прабабця майже 30 французьких королів.
Tatiana
16 травня у Києві, а також у тринадцяти інших містах України вдруге відбудеться День Вуличної Музики http://smf.hromadske.tv/
У третю суботу травня на вулиці своїх міст виходять сотні музикантів професіоналів та аматорів, які грають і співають свою музику
Tatiana
Сегодня – День Европы в Украине.
Наша страна сегодня, 16 мая, отмечает День Европы. Торжественные мероприятия пройдут во многих крупных городах страны,
Традиционно, в программу празднования вошли культурно-художественные и концертные мероприятия. Среди запланированных - Международный фестиваль традиционных культур "ЕтноЕвропа", в рамках которого планируется проведение международной ярмарки народных ремесел, презентация фольклорных программ и кулинарных традиций разных стран Европы; выставочный проект "Европа наш дом"; Фестиваль классической музыки, произведений украинской музыкальной культурного наследия, проектов современных художников и юных композиторов "За единую европейскую Украину"; концерт европейской и украинской хоровой и инструментальной музыки и другие. Среди спортивных мероприятий, вошедших в программу празднования Дня Европы, - велопробег "Media Cup", легкоатлетический пробег "Euro Run 2015", соревнования по велосипедному спорту на шоссе "Критериум ко Дню Европы" и экстремальный проект "FreeGen SHOW".
Это так прекрасно!!!..., наверное..., праздновать "ДЕНЬ ЕВРОПЫ В УКРАИНЕ"..., но а я вот почему-то вспомнила, что еще каких-то пятнадцать лет назад был открыт памятник, воздвигнутый как символ единения трёх братских славянских народов, "КОЛОКОЛ ЕДИНЕНИЯ" Белоруссии, России и Украины.
Открыт он был в юбилей 55-го Дня Победы в Великой Отечественной войне в п.г.т. Прохоровка, Белгородской области, где произошло одно из главных танковых сражений этой войны. Там, в сослужении собратьев-архипастырей патриарх Алексий II совершил пасхальный молебен, содержащий особые прошения об умножении нелицемерной любви «в народах словенских». Провозглашением «Вечной памяти» почтили участники встречи православных христиан «на Прохоровском поле убиенных, от ран скончавшихся, в тылу трудившихся».
По окончании молебна Святейший Патриарх освятил «Колокол Единения».
Я за славянское единство,
За братство русичей-славян,
Москвы и Киева, и Минска,
Всех православных, христиан,
За наше с вами единенье,
За дружбу прочную в веках
Потомков наших поколений,
На деле, а не на словах!
За то, чтоб мы не позволяли
Себя дурачить никому
И сами чтоб не разрушали
Нам Богом данную судьбу.
Сильны всегда славяне духом,
И этим били всех врагов,
И непростительно, и глупо
В свой дом пускать чужих богов.
Сектанты точат Русь как черви,
За деньги души продают
Их зазывалы, и в молельни
Наших сородичей ведут,
Там души юные обманом
Посланники чужих краев
Наполнят до верху дурманом,
А мы, сложивши руки, ждем
Чего боимся, осужденья
Пославших эту нечисть к нам?
Пошли нам Боже избавленье,
Верни народу его Храм,
Его незыблемую веру,
Избавь от зла Святую Русь,
Наступит пусть Святая эра!
За это я сейчас молюсь!
Tatiana
Сріблясті водоспади або ж за іншою назвою - Шешорський Гук чи Шешорські водоспади - каскад водоспадів що на річці Пістинці - є правою притокою Пруту, розташувалися у Косівському районі Івано-Франківської області, в межах села Шешори. А в межах села Пістинька перетинає скельну товщу, що дозволяє утворювати каскад водоспадів.
Загальна висота падіння води - близько 4-5 м, всього каскадів - 3. Найгучнішим водоспадом серед Шешорських є - Великий Гук та Малий Гук. Особливо взиму Сріблясті водоспади є мальовничими, адже тоді потоки води обмерзають крижаними наростами дивних форм.
Влітку в жарку погоду вода в ній добре прогрівається, нижче кожного уступу, річка утворює глибокі та великі заглибини - басейни, в яких можна пірнати і плавати, і тому завдяки цьому його береги стають місцем відпочинку.
Та незвичайний ресторан біля Шешорських водоспадів.
" Избавь от зла Святую Русь,
Наступит пусть Святая эра!
За это я сейчас молюсь!"
Полностью поддерживаю ...Тоже молюсь об этом.
Tatiana
Молюся я за тебе, Україно,
Я не одна, таких як я мільйони.
У нас від горя небо почорніло,
У нас слізьми вмиваються ікони.
Здається, не залишилось хатини
В яку ще не припленталась війна,
Але укріпли духом всі родини
І кожен скаже : Я не віддам !
Земля моя !
Не скоримося ворогу нізащо.
Нам прадіди таке заповідали :
Якщо складемо зброю -
питаю нащо?
Наші діди за неї умирали...
Нація лицарів з кореня роду
Встала з колін на двобій із ордою,
Не за медалі, а за Свободу,
За синє небо над головою.
Нація лицарів повна відваги
Край боронити від вражої сили
Не віддамо на поталу ми стяги,
Що наші предки гордо носили
Tatiana
Ирина Владимировна, я не совсем поняла какая связь между единением народов и большой битвой танков.
В той войне на СССР напала Германия и воевали не только русские, украинцы и белорусы. Воевали все республики, народы и народности тогдашней страны.
И какая связь между единением славян и танковой битвой? Воевали советские люди, у которых "бога не было". А если был, то и мусульмане, и католики, и православные, и... То при чем тут православные служители? Или они почтили память только своих единоверцев?
У нас в Украине тоже есть памятник дружбе народов. Раньше для меня это как-то двусмысленно звучало - памятник дружбе. Ну, в том смысле что памятники ставят только почившим.
И только после объяснения родителей я узнала, что это народные название - памятник дружбе. А официально звучит "Арка Дружбы народов". Или "Монумент в честь воссоединения Украины с Россией"
Эта достопримечательность Киева, расположенная в Крещатом парке на правом высоком берегу Днепра появилась в 1982 году в ходе подготовки к празднованию 1500-летия Киева.
Открытие состоялось в 1982 году после четырёхлетнего строительства и было приурочено к 60-летнему юбилею образования СССР.
Арка Дружбы народов состоит из трёх элементов: арки в виде огромной радуги, бронзовой скульптуры двух трудящихся и скульптуры из гранита сцены Переяславской рады. Монумент трудящихся сделан из металла, гранита и бронзы и представляет собой двухфигурную композицию (высота 6,2 м) рабочих — украинца и русского, совместно поднявших ленту с орденом «Дружбы народов». На постаменте скульптуры выбита надпись на 2 языках (русском и украинском) "В ознаменование воссоединения Украины с Россией". Вытянутая по горизонтали многофигурная композиция, посвящённая воссоединению Украины с Россией авторства скульптора Александра Скобликова содержит статуи Богдана Хмельницкого и боярина Василия Бутурлина — русского посла. Скульптурные группы связывает арка-радуга, которая по замыслу авторов должна символизировать единение братских народов: украинцев и русских.
Вот мои дети читают такое и спрашивают: "Так это памятник бывшему СССР или Переяславской Раде? И что общего у этих событий?" Я объясняю им. Не все из читающих согласятся с моими объяснениями, потому политкорректно умолчу.
А ещё в Украине есть Монумент Дружбы, или "Три сестры". Хотя "в Украине" будет не правильно писать, так как этот Монумент установлен на стыке трёх соседних, ранее дружественных, государств.
В мае 1975 года на стыке Российской, Украинской и Белорусской республик был установлен монумент Дружбы народов. Создавали его тоже "на троих": 18-метровые колонны изготовлены в Гомеле, после облицованы инкерманским камнем, а барельеф и символическое кольцо единства делали на Брянщине.
Сейчас это Место пересечения границ России, Беларуси и Украины.
Жители соседних областей называют его "стык".
Часто встречается мнение, что памятник и территория радиусом около 5 километров находится в нейтральной зоне, не принадлежащей ни одному из государств. На самом деле это не так: никаких нейтральных зон между территориями трех государств нет. Госграница RUS и UA делимитирована вступившим в силу в 2004 году Договором о госгранице между этими странами. Госграница между UA и BY окончательно не делимитирована, поскольку Национальное Собрание Республики Беларусь до настоящего времени международный договор не ратифицировало, в отличие от Верховной Рады Украины, которая проделала это еще в 1997 году.
Часовой пояс проходит по границам государств и в этой точке нет установленного времени.
Каждый год летом, кроме прошлого года, здесь проходили фестивали
дружбы народов и совместный молодежный лагерь.
Как по мне, то эти "Три сестры" наглядней других олицетворяют смысл памятников как таковых. Но даже такие весомые памятники прошлого не предотвращают событий настоящего.
Будем надеяться, что памятники в будущем будут более насыщенны смыслом.
Tatiana
18 травня.
18 травня 1944 - 18 травня 2015.
19.00 на Майдані в Києві.
Вшанування пам"яті жертв депортації кримсяких татар.
Жалобний мітинг за участю лідерів та активістів національного руху кримських татар проходить в Києві на майдані Незалежності із 19:00.
18 травня, у День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму, в Україні та за кордоном заплановано низку пам’ятних заходів до 71-х роковин цієї трагічної дати.
Пам"ятаймо!
Щоб не повторювати!
Из Википедии:
Депортация крымских татар — выселение крымскотатарского населения Крымской АССР, проведённое Народным комиссариатом внутренних дел СССР 18—20 мая 1944 года[1] по решению Государственного комитета обороны в Узбекистан и прилегающие районы Казахстана и Таджикистана; небольшие группы были отправлены в Марийскую АССР, на Урал и в Костромскую область. Официально обосновывалась фактами участия крымских татар в коллаборационистских формированиях, выступавших на стороне нацистской Германии в период Великой Отечественной войны.
Указ Президиума Верховного Совета СССР № 493 от 5 сентября 1967 года «О гражданах татарской национальности, проживавших в Крыму» признавал, что «после освобождения в 1944 году Крыма от нацистской оккупации факты активного сотрудничества с немецкими захватчиками определенной части проживающих в Крыму татар были необоснованно отнесены ко всему татарскому населению Крыма».
Во времена перестройки Верховным Советом СССР в 1989 году депортация крымских татар была осуждена и признана незаконной и преступной
Tatiana
А ось так виглядають веільні костюми сучасної нареченої і нареченого)
Спасибо за информацию , Марина . Я работаю в компании настольных игр "Иград" . Мы есть в Днепропетровске , в Харькове и в Белгороде .
Наша компания обьединяет всех людем настольными играми и дарит общение , смех и счастье .
Tatiana
21 травня 2015.
Не забудьте надеть вышиванку ! Да и вообще почаще надевайте! Она украшает, и оберегает, и вдохновляет!
Tatiana
Слова: Григорій Булах Музика: Олександр Злотник
Україно моя вишиванко
Ти мій біль, моя мука і доля;
Я без тебе як день без світанку,
Я без тебе, як жайвір без поля
Приспів:
Вишиванко моя вишиванко
Смерекова вишнева жага,
Ти далеких Карпат полонянка,
Ти Дніпра мов хвиля жива;
Я по світу іду в вишиванці
Аж дивуються ген журавлі,
Хай встрічають в веселій багрянці
Україна іде по землі.
Україно моя вишиванко
Ти тернова моя голубінь,
Хай святиться навік світлий ранок
І серпневого дня височінь
Приспів.
www.youtube.com/watch?v=GL_wJ4VIbyA
Tatiana
Ткацкая мастерская в Киеве изготовила "под заказ" вышиванку с еврейской символикой. Концептуальная работа мастерской "Лиора" называется "РАДость".
"Бело-голубая вышиванка с еврейскими символами "РАДість", выполнена по желанию заказчика к "Параду вышиванок" в Киеве".
Автор узора неизвестен, однако аналогичная черно-красная вышиванка появилась на известном украинском художнике Александре Ройтбурде
Tatiana
24 травня 2015 у Харкові велосипедисти встановили новий рекорд України, створивши рухому фігуру велосипеда.
Організатори проекту зібрали близько 3 тис. учасників «на колесах». Рекорд зафіксували представники Книги рекордів України, рекорд встановили під час 10-го Харківського велодня.
Серед учасників – люди у різноманітних костюмах. Є також учасники на нестандартних велосипедах.
Tatiana
Італійський музикознавець створив аудіокнигу про історію української музики.
Автор представив Україну в європейському контексті із самобутньою музичною культурою.
Рим – Пізнати історію України через її музичну спадщину або через історію відкрити багатий світ української музики – і те й інше наважився зробити італійський музикознавець польського походження Кшиштоф Вєрніцький, котрий живе у Римі. Він став автором унікальної аудіокниги під назвою «Музична подорож Україною». На диску тривалістю майже 11 годин зібрані твори, які відображають основі віхи розвитку музично-пісенного мистецтва та коментарі про історію й маловідомі зв’язки України з європейською культурою.
Український гопак – це далеко не вся Україна... Так провокативно починає свою музичну подорож Україною Кшиштоф Вієрніцький. Він наголошує, що образ «українця-шароварника» нав’язувався іноземцям у радянські часи, а насправді це народ «повноправна незалежна нацією із фольклором на другому плані».
«Сідаймо, і я розкажу тобі, що таке українська музика», − говорить музикознавець.
На сьогодні Кшиштофа Вєрніцького вважають найбільш компетентним у Європі знавцем історії українського музичного мистецтва. Його затишна римська квартира – ніби музей-скарбниця музики. Численні старі платівки і сучасні диски, музичні енциклопедії та альбоми про народні інструменти – скільки їх, Кшиштоф Вєрніцький і сам не може сказати. Не чекаючи запитань, згадує про діяльність у Львові Франца Ксавера Моцарта, сина великого Вольфганга Амадея Моцарта.
«Коли пан Франц Ксавер Моцарт вирішив повернутися до Відня після 18 років житя вУкраїні, він написав для фортеп’яно варіації на тему «Рутено». Йдеться про народну українську пісню «У сусіда хата біла». Тож, він чув цю пісню і написав мелодію для фортеп’яно. Це один із найкращих зразків музики для фортеп’яно!» − розповідає дослідник Вєрніцький.
Уродженець Варшави, він понад 40 років мешкає у Римі, де в університеті Tor Vergata викладав російську мову. Кшиштоф Вєрніцький досконало володіє шістьма мовами. Окрім філології він завжди цікавився музикою, не будучи при цьому професійним музикантом. Тривалий час вів музичні програми італійською та німецькою мовами на відомих радіостанціях у Римі та Кельні. Автор монографій з історії музики Вєрніцький також випустив аудіокниги про музику окремих народів.
Після проголошення незалежності України Кшиштоф Вєрніцький почав робити радіопередачі про її музику. Від 1993 року він регулярно відвідував Київ та Львів, де збирав матеріал для своїх програм. Спочатку з’явилися аудіозбірки про українську музику німецькою та польською мовами. І нинішня аудіокнига українською є власне найповнішим зібранням його досліджень.
«Працюючи над аудіокнигою, я собі поставив завдання представити Україну в європейському контексті. Україна − це держава, яка повноцінно належить Європі. Це абсолютно не російська провінція, а країна, що існує окремо, і її культурне надбання є частиною світової культури», − наголошує дослідник Кшиштоф Вєрніцький.
Серед 60 аудіотреків є історія про Бетховена й Україну, про Дмитра Бортнянського і його італійську школу, про «Празьку школу української музики» та Миколу Колессу... Завершується аудіозбірник розповіддю про музику Помаранчевої революції і про нову рок- і поп-музику в Україні та фестиваль «Червона рута».
Щоправда, фінальний акорд музичної подорожі автор присвячує останнім подіям в Україні. Він жалкує, що до збірки потрапив не увесь матеріал про музичний доробок народу, «в історії якого було більше хмар, ніж сонця, а майбутні перспективи на жаль не до кінця виразні». Тому старою піснею «Пийте браття, попийте» Кшиштоф Вєрніцький запрошує слухача підняти келихи за успіх України.
Tatiana
Сьогодні, 26 травня, у Грузії відзначають День незалежності. У цей день 1918 року було проголошено Акт про оголошення Незалежності першої Республіки Грузії.
Вітаємо братів-грузинів і сестер-грузинок)
З XIX століття Грузія входила до складу Російської імперії. 1801 р. російський імператор Павло I, порушивши умови Георгіївського трактату, згідно з яким Картлійсько-Кахетинське царство перебувало під протекторатом Росії як автономна держава, видав маніфест про скасування грузинського царства та входження його до складу Російської імперії.
Після Жовтневого перевороту Грузія разом із сусідніми Вірменією та Азербайджаном нетривалий час перебувала у складі так званої Закавказької демократичної федеративної республіки, яка проіснувала трохи більше місяця.
26 травня 1918 уряд Грузії на чолі з Ное Жорданія проголосив незалежність країни. Перша незалежна Демократична Республіка Грузія проіснувала до лютого 1921 року. За цей час Грузію де-юре визнали 23 держави Європи (Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, Радянська Росія, Туреччина), Азії і Латинської Америки (Аргентина та ін.). 25 лютого 1921 частини 11-ої Червоної Армії разом з загонами грузинських більшовиків скинули меншовицький уряд Грузії.
Була утворена Грузинська РСР, яка 30 грудня 1922 року увійшла до СРСР, спочатку в складі Закавказької Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки (ЗСФРР), а з 1936 по 1991 рік – як союзна республіка.
31 березня 1991 р. був проведений референдум про відновлення державної незалежності Грузії. У референдумі взяли участь 90,5 відсотка виборців, з яких за державну незалежність проголосувало 98,93 відсотка. 9 квітня 1991 р. на підставі результатів всенародного референдуму Верховна Рада республіки прийняла Акт про відновлення державної незалежності Грузії, що проголосив дійсними Акт про незалежність 1918 року і Конституцію 1921 року.
Tatiana
Hа Запорізькій Січі не всім дозволялося носити чуприну, котра була своєрідною відзнакою лицарского стану.
Чуприни заборонялося носити джурам, селянам-втікачам, недосвідченими вояками, брехунам, боягузам, злодіям, ошуканцям.
Позбавити чуприни козака вважалося найбільшою ганьбою.
Про надзвичайно високий статус цієї зачіски у запорожців свідчить і суворо регламентований спосіб носіння чуприни,закрученої саме за ліве вухо.
Tatiana
У п’ятницю, 29 травня 2015 року, з нагоди Міжнародного дня захисту дітей, в Одесі на головній алеї Міського саду відбудеться інформаційно-розважальний захід для дітей та дорослих «Дитинство без експлуатації та насильства».
Відкриття заходу та прес-брифінг організаторів відбудеться об 11.00.
Головним організатором акції виступає Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні, за підтримки Канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі і розвитку та Швейцарської Конфедерації. Акцію організовано у партнерстві з громадським рухом «Віра, Надія, Любов», Международный женский правозащитный центр "Ла Страда-Украина", та за сприяння Одеська обласна державна адміністрація та Одеської міської ради.
Одразу після відкриття заходу Сім’я ресторанів Діми Борисова @Borisov.Dima, Служба у справах дітей м. Одеси та МОМ презентують спільну ініціативу з протидії дитячому жебрацтву.
З 11:00 до 17:00 на дітей та дорослих чекатимуть ігри, творчі майстер-класи та конкурси. Також на заході будуть присутні та відповідатимуть на запитання відвідувачів спеціалісти з освіти за кордоном, консультанти Національної дитячої «гарячої» лінії Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда Україна», представники Кримінальної міліції у справах дітей та Служби у справах дітей. Ініціативу підтримує ведучий новин «ТСН» на телеканалі «1+1» Єгор Гордєєв: він проведе захід та розкаже городянам більше про права дітей та способи їх захистити.
top